Криничненська територіальна громада

Болградського району Одеської області

Трудові відносини під час воєнного стану.

Дата: 08.03.2022 11:39
Кількість переглядів: 159

Особливості правового регулювання трудових відносин

під час воєнного стану

 

24.02.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022. За таких умов виникає особливий правовий режим регулювання трудових відносин. Головний юрист Ізмаїльського бюро правової допомоги Максим Дізанов роз’яснює питання, які найчастіше виникають на практиці.

 

1. Звільнення за власним бажанням.

Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник подає роботодавцю заяву на звільнення, в якій зазначає причину звільнення. Така заява подається працівником особисто або засобами КЕП (Кваліфікований електронний підпис). Одразу після надходження такої заяви робітника звільняють.

Однак, в умовах воєнного стану виникають непоодинокі випадки коли неможливо надати заяву про звільнення особисто, тому роботодавці повинні табелювати працівників кодом «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин). Лише після отримання вказаної заяви роботодавцем видається наказ про звільнення, трудова книжка та виплачується уся заробітна плата.

 

2. Мобілізація працівника.

Статею ст.119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період — це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Підставою для звільнення є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу, мобілізаційне розпорядження.

В наказі про звільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією необхідно вказати, що гарантії за працівником зберігаються на час дії особливого періоду. Зміст такого наказу не буде мати будь-яких відмінностей залежно від виду військової служби, яку буде проходити працівник.

Розрахунок середнього заробітку відбувається відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати". Також таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

 

3. З працівником не має зв’язку.

Якщо у роботодавця немає зв’язку з працівником, який відсутній на робочому місці, не вийшов на зв’язок або з інших причин, то роботодавець табелює його відсутність кодом «НЗ» (відсутність з нез’ясованих причин). Після з’ясування обставин та визначення, що причини були поважні, табель можна скорегувати кодом «І» (інші причини неявки).

 

4. Дистанційна робота та робота на простої.

У випадку якщо працівник не може працювати на робочому місці з об’єктивних причин (небезпека, зупинений громадський транспорт тощо), однак вони можуть виконувати роботу дистанційно. У такому випадку необхідно видати наказ про запровадження дистанційної роботи, про що працівники ознайомлюються засобами електронного зв’язку.

Для працівників, які не можуть виконувати роботу дистанційно, роботодавець оголошує простій.

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з статтею 113 КзпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток, який обчислюється відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

 

5. Відпустки

Якщо працівник не хоче втрачати частину заробітку, при цьому відсутня можливість працювати дистанційно, в такому випадку можна оформити щорічну або соціальну відпустку. Однак, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів підприємств під час війни, робітники можуть оформити відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін, але не більше 15 календарних днів. Інші умови надання відпусток без збереження заробітної плати визначені ст.25 ЗУ «Про відпустки».

 

6. Трудова повинність та суспільно-корисні роботи.

 

Серед всіх заходів, які можуть бути впроваджені в межах тимчасових обмежень передбачених указом Президента України основними, що стосуються фізичних осіб є право органів запроваджувати трудову повинність для окремих категорій працездатних осіб, які не залучені до роботи у сфері забезпечення життєдіяльності населення, оборонній сфері і не заброньовані за підприємствами, установами та організаціями.

Порядок запровадження трудової повинності регламентовано Порядком залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим Постановою КМУ №753 від 13.07.2011 року.

Зазначений Порядок надає відповідь на питання, кого саме може бути залучено до трудової повинності в умовах воєнного стану.

Так, до суспільно корисних робіт можуть бути залучені виключно працездатні особи віком від 16 років, які не мають обмежень за станом здоров'я до роботи в умовах воєнного стану, а саме:

- безробітні та інші незайняті особи;

- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), - у порядку переведення;

- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;

- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

До суспільно корисних робіт забороняється залучати малолітніх дітей, дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.

У випадку повідомлення працівника про його залучення до суспільно корисних робіт, роботодавець видає наказ про збереження за працівником робочого місця або посади згідно ч.1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Підставою для видачі такого наказу є саме рішення місцевого органу влади або органу місцевого самоврядування, яке оприлюднюється на офіційних сайтах зазначених органів.

 

Таким чином, незважаючи на введення в країні військового стану, держава забезпечує правові механізми захисту прав робітників на підприємствах.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь